Фото без опису

 В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Проте Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Жодна статистика не скаже, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів «дотлівають» у різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у вічність.
Сьогодні Чорнобиль для нас — це майже три з половиною мільйони постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження. Це 160 тисяч людей із 129 населених пунктів, яким довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші місця.
З нагоди 34-ї роковини Чорнобильської трагедії у Підволочиську відбулося покладання квітів до пам’ятного знаку жертвам Чорнобильської катастрофи.
Зважаючи на карантинні умови, вшанувати пам’ять полеглих від атомної стихії прийшли представники органів влади голова Підволочиської селищної ради Віталій Дацко, секретар ради Богдан Воловський, голова Підволочиської РДА Борис Онищук, його заступник Назарій Хрущ. Вони до підніжжя пам’ятного знаку поклали квіти а на завершення присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.
По завершенню, цього дійства Віталій Дацко сказав: «Чорнобиль не має минулого часу і ми  повинні пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо. Чорнобиль був, є і буде, а тому згадувати про нього потрібно не лише раз на рік, а робити це постійно. Бо, що б там не було, але чорнобильська трагедія стосується усіх нас. І відлуння Чорнобильських дзвонів буде чути ще не одне покоління.
Ми низько схиляємо голови перед героями-ліквідаторами і з особливим почуттям їх вшановуємо! Велика Вам подяка і низький доземний уклін! Нехай будуть вдячні та уважні люди до Вас, щодня, щохвилини, завжди!».