A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Підволочиська громада
Тернопільська область, Підволочиський район

Як громаді відстояти законне право користування водоймою

Дата: 16.07.2020 11:11
Кількість переглядів: 791

Все більше водойм стають недоступними для людей. Там, де раніше можна було вийти до води, встановлено паркани чи створено інші перешкоди. Реаліями сьогодення є заборона риболовлі та навіть звичайний відпочинок біля води. Часто приватні підприємці орендують водойми загального користування та перетворюють їх на власне «водне господарство». І це трапляється не лише через протиправні дії орендарів, які часто плутають поняття приватної власності з орендарськими зобов’язаннями, але й через те, що більшість людей просто не знає своїх прав на користування водоймами. Про це розповідають ­­­­­­­­­­­­­­фахівці системи безоплатної правової допомоги.

 

Без дозволу та безкоштовно

 

В Україні кожна людина має право користуватися водоймами (так зване загальне водокористування). Права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією та законами України.

Водним кодексом України перераховано види загального водокористування водойм, на які має право кожен, без надання відповідних дозволів та безкоштовно:

–         купання;

–         плавання на човнах;

–         любительське і спортивне рибальство;

–         водопій тварин;

–         забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв.

До того ж, Типовим договором оренди водних об’єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420, чітко передбачено, що передача в оренду водного об’єкта здійснюється без обмеження права загального водокористування, якщо інше не визначено законом. Більше того, заборона загального водокористування водними об’єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди (ч. 10 ст. 51 Водного кодексу України).

 

Таблички про заборону купання – від місцевої влади

 

Однак як реалізувати надане громаді право, коли таблички про заборону купання чи риболовлі зустрічаються чи не на кожній водоймі? В яких випадках ці права можуть бути обмежені?

З метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного середовища районні і міські ради можуть визначати місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об’єктах, розташованих на їх території.

Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 47 Водного кодексу України).

 

Обмеження – це не заборона доступу  

 

Обмежити доступ до водойм може орендар водного об’єкту. Власне, через орендарів і виникають проблеми.

Відповідно до Водного кодексу України орендарі можуть визначати умови загального користування орендованими водоймами для інших осіб, які погоджуються з органом, який надав водойму в оренду. Орендарі зобов’язані повідомляти населенню ці умови.

Одночасно орендарі зобов’язані передбачати місця для безоплатного користування водою для всіх бажаючих: купання, плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства.

Увага! У межах населених пунктів обмежувати право загального користування водоймами, за деяким виключенням, взагалі заборонено.

Отож, орендар водойми не має права заборонити доступ до неї. Про обмеження користування він повинен повідомити місцевих жителів. При цьому саме орендар має довести, що обмеження права користування водоймою встановлені.

 

Де посидіти з вудочкою?

 

Згідно з Порядком здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 № 1126, у рибогосподарських водоймах України (за винятком водойм, які знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), а також водойм або їх ділянок, на яких лов водних живих ресурсів заборонено) дозволяється здійснення любительського і спортивного рибальства всім громадянам України, іноземним громадянам, а також особам без громадянства.

Любительське і спортивне рибальство на водоймах загального користування  здійснюється безоплатно. та без надання спеціальних дозволів. Любительське рибальство на окремих водоймах або ділянках в місцях скупчення риб, водних безхребетних здійснюється на засадах їх спеціального використання за спеціальними дозволами органів рибоохорони (пункт 3.3 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 19).

За одну добу перебування на водоймі одній особі дозволяється вилов таких видів у таких кількостях: риба – 3 кг,  раки — 30 шт. Вивезення з водойми риби та безхребетних – як у свіжому, так і в обробленому вигляді, – незалежно від терміну перебування на водоймі дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову.

Забороняти любительське рибальство на водоймі орендар не має права, як і встановлювати та стягувати плату з рибалок-любителів. На орендних ставках орендарі можуть здійснювати попередження любителів рибної ловлі про обмеження вилову видів риби, яку розводять, або висувати вимоги про повернення у ставок такої риби у разі проведення контролю за виловом. Але при цьому на вимогу повинні бути надані необхідні документи про час зариблення ставка, видів риб, якими проводилося зариблення, актів виконання відповідних робіт та середню вагу кожного з видів риб в день вилову (наприклад, Акт про зариблення).

 

Якщо не дозволяють плавати чи рибалити

 

Якщо обмежень немає, але мешканцям громади забороняють, наприклад, ловити рибу на вудку, то такі випадки слід оскаржувати до місцевої ради/адміністрації як органу, який надав водойму в оренду (з колективною вимогою про розірвання договору оренду такої водойми), державного органу охорони навколишнього природного середовища (органи Державної екологічної інспекції України), і, а також до суду, попередньо зафіксувавши факт заборони рибалити там.

Коли ж у вас забирають і ламають вудку,  відганяють від ставка, то варто це зафіксувати за допомогою фото-, відеозйомки, складення актів за участю не менш як двох очевидців тощо. А якщо орендар чи його «представники» завдали вам тілесних ушкоджень, то обов’язково зверніться до правоохоронних органів і пройдіть медичне обстеження.

За порушення права користування водоймою орендар може бути притягнутий до адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності згідно з законодавством України.

Однак варто пам’ятати, що у випадку порушення риболовом-любителем прав орендаря водойми, останній також має право звернутися до правоохоронних органів та суду за захистом своїх прав.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь