Період для нарахування плати за землю фізичним особам
Період для нарахування плати за землю фізичним особам
Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 36. 1 ст. 36 ПКУ податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.
Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.
Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ (абзац четвертий п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Частиною першою ст. 257 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 ЦКУ.
Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю
Автозатрати, що дозволені для формування витрат підприємця
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду, зокрема, витрати на проведення поточного ремонту (абзаци четвертий та п’ятий п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема, витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Основні засоби, такі як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості та легкові автомобілі не підлягають амортизації (абзаци восьмий – десятий п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість поточного ремонту використаного в господарській діяльності власного (орендованого) легкового автомобіля, однак має право включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту власного (орендованого) вантажного автомобіля, який використовується в її господарській діяльності.
Торгівля на ринку в магазині дозволена на другій групі спрощенки
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що згідно із п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.
Термін подання підприємцем загальносистемником Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ при знятті з обліку платника ЄВ
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 1 наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2020 №814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435» (далі – Наказ №814), встановлено, що до 1 січня 2022 року фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючих органів за основним місцем взяття на облік як платника ЄВ Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5 (річна)) (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435).
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку №435 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, – фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника ЄВ (п. 11 розд. ІІІ Порядку №435).
Підпунктом 8 п. 2 розд ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) встановлено, що для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону №2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.
ЄВ сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого ЄВ за останній звітний період.
Змінено форми податкової звітності, що подається податковими агентами
Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
При цьому, у разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2. ст.17 Кодексу).
З 01.04.2021 податкові агенти вперше подають Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за новими формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Розрахунок).
Серед інших змін запроваджено новий реквізит «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (далі – Кодифікатор).
Звертаємо увагу на те, що при заповненні зазначеного реквізиту слід керуватись наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) (далі – Наказ № 290), яким затверджено «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад».
Відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), зазначений реквізит заповнюється в рядку 032 Розрахунку, де зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.
Водночас заповнення коду Кодифікатора також передбачено в додатку 4ДФ до Розрахунку «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ), а саме в рядку 032.
Отже у разі, якщо юридична особа виступає у якості податкового агента за відокремлений підрозділ не уповноважений сплачувати податок, така юридична особа стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку та заповнює окремий Розрахунок за такий підрозділ із зазначенням коду Кодифікатора, який відповідає місцезнаходженню такого підрозділу.
Одночасно для зручності платників, при розміщенні зазначеної інформації просимо зробити посилання на Наказ № 290 та Кодифікатор.
Найчастіше для податкової знижки декларують витрати за навчання
Особливості деклараційної кампанії 2021 року та порядок отримання податкової знижки стали темою для брифінгу заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петра Якимчука, що відбувся нещодавно. Спілкуючись із представниками місцевих мас-медіа, посадовець зазначив, що цьогоріч деклараційна кампанія триває до 1 травня. «Отож, особам, які торік отримували неоподатковані види доходів, варто поспішити та задекларувати їх. Зокрема, жителі нашого краю, які здавали в найм рухоме чи нерухоме майно, отримували спадок чи дарування, інвестиційні прибутки, іноземні доходи, здійснювали незалежну професійну діяльність тощо зобов’язані звернутися у податкові інспекції за місцем своєї податкової адреси, аби подати декларації про майновий стан та доходи», – констатував заступник очільника обласної податкової.
Спікер детально розповів про можливість громадянам повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб – податкову знижку. «Хочу наголосити, що право для такої прерогативи мають виключно резиденти нашої держави, які отримують офіційну заробітну плату та сплачують відповідні податки», – сказав Петро Якимчук. Він також нагадав, що підставами для податкової знижки є ряд витрат, передбачених статтею 166 Податкового кодексу. Серед найпоширеніших – витрати на навчання, страхування життя, відсотки за іпотечним кредитом, переобладнання транспортного засобу на альтернативні засоби пального, благодійні внески тощо.
«Своє право на податкову знижку з початку цього року вже реалізували 2639 жителів Тернопільської області. Вони задекларували 43,8 млн грн витрат. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість декларантів зросла на 188, а сума витрат – на 7,1 млн гривень», – інформував заступник начальника ГУ ДПС в області.
Найчастіше підставою для подання декларації про майновий стан і доходи задля податкової знижки була оплата навчання. Цим скористалися понад 82 відсотки декларантів – 2184 осіб. Сплата страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя дала право для повернення податку 405 нашим краянам. Витрати по оплаті допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей та сплата відсотків за іпотечними кредитами стала підставою для податкової знижки відповідно 45 та 22 осіб.
«За наслідками перерахунків таким декларантам нараховано до повернення 7,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб, з яких 4,8 млн грн або 61% вже повернено», – констатував посадовець.
Програмне РРО: реєстрація та нюанси роботи
У другій декаді квітня в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Крисоватий під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо реєстрації та роботи програмного РРО.
Чому ми вирішили присвятити гарячу лінію програмним РРО? Cуб’єкти господарювання важко звикають до нового, зокрема, використання поряд із традиційними касовими апаратами, програмних РРО. Тому доречно вкотре розглянути дану тему. У Тернопільській області вже зареєстровано 463 ПРРО, це невелика цифра, але сподіваємось на те, що більшість суб’єктів господарювання, які зобов’язані використовувати РРО, будуть робити вибір на користь безкоштовного програмного рішення від податкової служби.
Щоб використовувати програмний РРО вже сьогодні, необхідно отримати електронний підпис, встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, що є в наявності, це може бути комп’ютер, смартфон чи планшет. Наступний крок – реєстрація каси та касирів, введення товарів у ПРРО. Після цього вже можна реєструвати розрахункові операції та відправляти електронні чеки.
Тож надаємо найактуальніші питання, які надійшли нам під час телефонних додзвонів, та відповіді на них.
Питання: Чи можна отримати інформацію про дату реєстрації РРО чи ПРРО, книги обліку розрахункових операцій?
Руслан Крисоватий: Так, на офіційному вебпорталі Державної служби України у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:
«Інформація про РРО» – суб’єкт господарювання може отримати інформацію про всі зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО, шляхом пошуку за їх даними;
«Інформація про книги ОРО» – суб’єкт господарювання може отримати інформацію про зареєстровані книги обліку розрахункових операцій, шляхом пошуку за їх даними.
Питання: Нещодавно зареєстровано програмний реєстратор розрахункових операцій. Подано Z-звіт. Проте є потреба у перевірці надісланих даних. Як можна перевірити таку інформацію?
Руслан Крисоватий: Суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій у приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».
Водночас інформація, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО, буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО.
Питання: Відкрита зміна касиром, але через поважні причини він пішов із роботи. Хто має право закрити зміну?
Руслан Крисоватий: На даний час на програмному реєстраторі розрахункових операцій дозволяється здійснювати вхід та працювати тільки тим касирам, яких суб’єкт господарювання зазначив у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391801.
При відкритті зміни на ПРРО одним касиром, інший касир не може здійснити вхід на такий ПРРО. Для такого випадку є функція старшого касира, яка полягає у тому, щоб у разі незакриття зміни касиром та/або неможливістю виконати закриття зміни на такому ПРРО, зайти у вже відкриту зміну іншим касиром та здійснити її закриття.
Питання: Під час відкриття зміни, надійшло повідомлення «Відсутні господарські одиниці». Які дії суб’єкта господарювання?
Руслан Крисоватий: Кожного разу при виконанні входу касиром на програмному реєстраторі розрахункових операцій відбувається перевірка всіх доступних господарських одиниць та ПРРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F139801. При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.
Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити у разі, якщо: ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату який використовується для шифрування; в Повідомленні J/F1391801 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату; суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (яким блокується ПРРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»); суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391801 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.
Питання: Яким чином СГ може пересвідчитись, що покупець отримав розрахунковий документ в електронному вигляді за оплачені товари (послуги) через ПРРО?
Руслан Крисоватий: Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти.
Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.
Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.
Питання: Куди звертатися при виникненні технічних чи інших проблем із застосуванням програмного РРО?
Руслан Крисоватий: Якщо підприємці потребують додаткових роз'яснень щодо реєстрації ПРРО, то рекомендуємо скористатися інформаційним розділом на вебпорталі Державної податкової служби «Програмні РРО». Також у банері «Програмні РРО», можна ознайомитись з інструкцією щодо встановлення та налаштування ПРРО за посиланнями:
При виникненні технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном «гарячої лінії» ДПС України 0 800 501 007, або до Головного управління ДПС в області за номером телефону (0352) 43-46-42.
Для територіальних громад Тернопільщини малий бізнес сплатив 199,9 млн грн єдиного податку
Впродовж першого кварталу 2021 року суб’єкти господарювання Тернопільщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів 199 млн 894,2 тис. грн єдиного податку, це на 11,9 млн грн більше, ніж очікувалося. Приріст цього платежу до січня-березня 2020 року склав 12 млн 345 тис. гривень.
Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. З початку цього року вони сплатили 139 млн 97,5 тис. грн єдиного податку, що на 14 млн 523,7 тис. грн більше, ніж минулоріч. Юрособи-спрощенці перерахували тергромадам у січні-березні 27 млн 152,6 тис. грн єдиного податку, а це плюс 2 млн 688,8 тис. гривень.
Платники фіксованого сільськогосподарського податку, а це четверта група спрощенців, сплатили у першому кварталі 2021 року 33 млн 644,1 тис. грн єдиного податку.
Єдиний податок – платіж, який спрямовується в повному обсязі до місцевих скарбниць. Відтак територіальні громади можуть його використовувати для розвитку своєї інфраструктури.
Усього на теренах нашого краю працюють 28055 приватних підприємців, 3040 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 682 сільгоспвиробники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та сплачують єдиний податок.
Чи можна повернути готівку через РРО, якщо оплата здійснена через POST-термінал
Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно із ст. 2 Закону №265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 передбачено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Таким чином, якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа, але у випадку використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритого у банку.
