Фото без опису

Ті, хто проживає в багатоповерхівках, мають ризик зіштовхнутися з такою неприємною ситуацією як затоплення квартири. Що в таких випадках потрібно робити в першу чергу та до кого звертатися, розповідають юристи системи безоплатної правової допомоги.

Варто пам’ятати, що у разі залиття квартири важливе значення має належне фіксування такого залиття. Оскільки, якщо винуватець залиття квартири відмовиться добровільно відшкодовувати завдану шкоду, то у разі звернення до суду необхідно буде мати належні та допустимі докази факту залиття.

У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт про залиття. Він складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.

В акті повинні бути відображені:

  • дата складання акту (число, місяць, рік);
  • прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
  • прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
  • адреса квартири, поверх, форма власності;
  • прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
  • адреса квартири, поверх, форма власності;
  • характер залиття та його причини;
  • завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
  • висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Також, рекомендуємо, окрім акту, мати фото чи відеоматеріали пошкоджень, завданих внаслідок залиття.

Як встановити розмір матеріальної шкоди, нанесеної залиттям?

Зокрема, безпосередньо в Акті про залиття може бути вказано розмір збитків або ж в подальшому житлово-експлуатаційна організація може скласти дефектний акт, вартість відшкодування за яким буде розраховуватись відповідно до Правил визначення вартості будівництва

Найбільш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом.

Таким чином, для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям помешкання, а також причин такого залиття, необхідно звернутись до відповідної експертної установи або експерта з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження .

Який алгоритм відшкодування шкоди?

Спочатку потрібно спробувати досудово врегулювати спір. Необхідно звернутися до сусідів з письмовою претензією про відшкодування шкоди. У заяві повинно бути вказано конкретно дані: хто звертається, до кого, суть звернення в довільній формі, але щоб було зрозуміло конкретно, що ви хочете в результаті отримати. У кінці обов’язково повинна бути дата, ПІБ та підпис. Надіслати звернення краще рекомендованим листом з повідомленням про вручення, це в подальшому буде доказом для суду, що ви намагалися досудово врегулювати цей спір. Якщо після отримання звернення сусіди відмовляють відшкодувати шкоду, або ігнорують ваше звернення, то необхідно звертатися до суду.

У разі відмови винуватця залиття у добровільному порядку відшкодувати шкоду заподіяну вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.

Перелік необхідних документів

  • правильно складена і оформлена позовна заява;
  • до позовної заяви обов`язково додати такі документи:
  1. Документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою;
  2. Акт про затоплення квартири та інші докази;
  3. Квитанція про сплату судового збору, якщо ви не належите до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору (згідно ЗУ “Про судовий збір“).

До якого суду потрібно звертатися і який розмір судового збору?

За загальним правилом позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди. Тобто до районного суду за місцезнаходженням квартири.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.